Щоденник двчини хворо на рак 21556565

Якi ми беззахиснi iнодi, перед речами вiд яких залежемо... Ми стаемо театралними куклами, втрачаемо гiднiст, морал, любов, дружбу i дуже багато речей якi дiйсно потрiбнi нам, в цому життi. Ми говоримо те що вiд нас хочут почути, а не те що ми думаемо насправдi ми використовуемо, своiх блиских у речах вiд яких залежемо ми вiдчуваем страх тiлки перед своею залежнiстю, натомiст зовсiм не зважаемо на духовнi i моралнi цiнностi принижуючи свою гiднiст... Наша свiдомiст перетворюется в iнстинкт, а совiст все бiлше осiдае мулом в нашiй пiдсвiдомостi.